понеділок, 23 березня 2020 р.

Захистимо айстри від хвороб

     Не менше за шкідників нашим айстрам докучають і хвороби, спричинені грибами, бактеріями та вірусами, які активно розвиваються за несриятливих  ґрунтово-кліматичних умов.
     Найбільш поширеним і шкідливим захворюванням є фузаріоз. Від нього рослини в'януть, здебільшого - під час утворення бутонів і на початку цвітіння. Захворювання починається з кореня згодом захворювання переходить на наземну частину. Уражене коріння має буре забарвлення і стає слизьким. Біля кореневої шийки на стеблах розвивається білий міцелій із спорами. Листя темнішає і скручується.
     Головним джерелом інфекції є ґрунт, з якого гриб проникає в коріння рослини і провідними судинами поширюється у стебло, перешкоджаючи пересуванню поживних речовин і вологи. Другим джерелом інфекції може бути насіння. Помічено, що при ґрунтових посівах, особливо підзимніх, захворювання зустрічається рідше.
Інфекція в ґрунті зберігається 5-7 років, тому основним профілактичним засобом є сівозміна, тобто айстру повертати на попереднє місце можна не раніше, ніж через 7 років. Також слід уникати   внесення в ґрунт свіжого гною, бо під час цього збільшується ступінь ураження рослин фузаріозом. Позакореневі  підживлення айстр калійною сіллю також зменшує ступінь ураження.
     Пошкоджені фузаріозом рослини найкраще помітити у спекотні дні, тому що вони мають ознаки зів'ялості. При перших проявах захворювання необхідно видалити всі хворі рослини з частиною ґрунту, у відрі (щоб не осипалася земля) винести їх з грядки та спалити. Наприкінці вегетації всі рослинні залишки обов'язково спалити. 
    Рекомендують також проводити профілактичні поливи рослин фунгіцидами, наприклад 0,2 % розчином фундазолу, за норми 10 л на один метр квадратний. Поливати потрібно так, щоб коріння було повністю зволожене. Такі заходи можна проводити тільки на невеликих грядках, а на присадибних ділянках бажано взагалі не вносити в ґрунт отрутохімікати. 

субота, 14 березня 2020 р.

Земля тривоги нашої


Під такою назвою 14 березня 2020 року у відділі сільськогосподарської літератури Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки  відбувся перегляд літератури та періодичних видань, приурочений до 
Дня землевпорядника
                                      
Тут була представлена література з питань землеустрою в Україні, земельних відносин, запровадження ринку землі, земельного кадастру.
Земля -  не тільки простір виробничої діяльності, а й простір людського життя. Земля не є результатом людської праці, вона продукт природи.
На всіх історичних етапах обʼєктом земельних відносин виступає включена у відтворювальний процес земельна власність, представлена множинністю земельних ділянок різних категорій, якісного стану, призначення, господарського використання, форм власності.
Необхідність запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення зумовлена реаліями сьогодення. Воно певною мірою підготовлене попередніми етапами здійснення земельної реформи.
Розуміння суті змін, які проходять на ринку землі, базується на визначенні специфічного товару, який є обʼєктом  купівлі - продажу та інших правових угод.
Всі відвідувачі  нашої бібліотеки мали можливість долучитися до перегляду літератури і знайти відповіді на питання, які їх цікавили з даної тематики.























пʼятниця, 6 березня 2020 р.

Посіви, погода, нестача вологи: що буде далі?


      Цьогорічна зима нас дивувала неймовірним теплом. Таке враження, що місяці переплутали, який коли має приходити. Ні снігу, ні інію, ні різдвяних морозів… Лише лютий трішки сипнув сніжинками та трохи знизив температуру. Та якщо тепла зима є безсумнівним плюсом, то відсутність опадів може серйозно позначитися на врожаї 2020 року.
     Сезон 2019/20 для озимих, як і в попередні роки, видався відносно складним. Ще восени 2019 року аграрії всієї України говорили про нестачу вологи та проблеми з отриманням сходів на полях. На багатьох площах відмічається зрідженість посівів озимої пшениці та засихання рослин. Через такі аномальні погодні умови у середині лютого фермери активно почали підживлювати посіви озимих і закривати вологу.
    Останнім часом все більшої популярності набувають операції із внесення рідких комплексних добрив у насіннєве ложе разом із посівом ярих культур. Ця технологія дає можливість забезпечити молоді проростки мінеральним живленням та забезпечити їх повноцінний розвиток. Також, доречним є застосування препаратів, що знижують негативний вплив від посухи, критично низьких чи надмірно високих температур. Справді, в нагоді стають коректори живлення, біостимулятори та бактеріальні препарати, призначені для того, щоб покращити якість кінцевої продукції.
      Здорові рослини із потужною кореневою системою менше уражуються хворобами, що дає змогу якщо не заощадити на вартості пестицидів, то хоча б підвищити їхню природну ефективність та зберегти якісні і кількісні показники урожаю. 
    За прогнозами експертів у 2020 році Україна може зібрати 65-70 млн т зернових і зернобобових культур. Нижня межа зниження врожаю у поточному сезоні може становити 15-20% до минулорічного рівня валового збору. При цьому, верхня залежатиме від економічних факторів і погоди, «яка змінюватиметься, поки комбайн не піде у поле».
     З огляду на агрокліматичні умови, що склалися на початок березня 2020 року, українські фермери роблять скромніші прогнози врожайності культур та сподіваються, що нинішній сезон буде більш вдалим, ніж попередній.
       Про проблеми, які склалися у зв'язку з погодними умовами і як досягти хорошого врожаю ви зможете дізнатися, відвідавши відділ сільськогосподарської літератури Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки, де діє виставка літератури і періодичних видань «Погода. Волога. Добрива. Урожай».
                                                                                Наталія Мучка — бібліотекар відділу

Відділ сільськогосподарської літератури вітає колег зі святом весни!