четвер, 28 лютого 2019 р.

Всесвітній день котів



      Початок весни — особливий період для кішок. Саме тому люди вшановують своїх улюбленців у перший день березня.
      Кішка — це найближча до людини тварина. Наука, яка займається вивченням цього виду тварин, твердить, що кішки є надзвичайно розумними створіннями, багато в чому перевершують собак. Вважається, що кішки не приносять кинуту їм палицю, як це роблять собаки, лише тому, що вони не вважають цю роботу своїм обов'язком.
   Святкування дня котів влаштовують для 36 видів цих тварин, які знаходяться поруч з людиною у всіх куточках землі. Кожна кішка має свій особливий характер. Ці тварини вимагають поваги до себе, оскільки відчувають себе рівними з людиною.
     Всесвітній день котів — це ще один привід попестити свого улюбленого домашнього вихованця, адже всі коти без винятку дуже люблять ласку і тепло. Якщо забезпечити їм комфортне життя, повне турботи і ніжності, тоді кішки обов'язково подарують своїм господарям своє приємне муркотанням.

   Щоб більше дізнатися про догляд за цими домашніми улюбленцями, завітайте у відділ сільськогосподарської літератури Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.
                                                                                   Наталія Мучка, провідний бібліотекар відділу
                                                                                   сільськогосподарської літератури

середа, 20 лютого 2019 р.

До 140-річчя від дня народження В. Я. Юр’єва — селекціонера зернових культур


   Один із засновників селекційної науки в Україні, який пройшов шлях від повітового агронома до директора Українського науково-дослідного інституту рослинництва, селекції і генетики, Василь Якович Юр’єв народився 21 лютого 1879 р. у селі Іванівська Вірга Нижньо-Ломівського повіту Пензенської губернії. Початкову освіту майбутній селекціонер отримав у Нижньо-Ломівському міському чотирикласному училищі, потім навчався в середньому Маріїнському землеробчому училищі поблизу м. Саратова, одночасно підробляючи чорноробом у земельних партіях або репетитором. У 1899 р. був зарахований до Ново-Олександрійського інституту сільського господарства та лісівництва Люблінської губернії, але невдовзі його відрахували за участь у студентських рухах та призвали до війська. З осені 1903 р. В. Я. Юр’єв відновив навчання в інституті, який успішно закінчив у 1905 р. Потім працював повітовим агрономом Нижньо-Ломівського повіту. 
     У грудні 1909 р. Юр’єв переїздить до Харкова. З цього часу все його життя пов’язане з Харківською селекційною станцією та селекційною наукою взагалі. Селекційна наука в ті часи робила перші кроки. З метою вивчення методів селекції у 1912 р. В. Я. Юр’єв виїжджає у відрядження до Швеції, Канади, США. Звідти, крім нового досвіду, він привозить насіння та літературу з селекції. У 1918 р. на Харківській селекційній станції він наполегливо працює над виведенням нових сортів зернових культур. Йому вдається створити власні сорти озимої та ярої пшениці, ячменю, вівса, кукурудзи. А застосований вперше В. Я. Юр’євим у 1926 р. метод посіву насіння озимої пшениці у спеціальні ящики для вивчення зимостійкості сортів увійшов у світову селекційну науку як метод Юр’єва. У 1935 р. йому було присвоєно ступінь доктора сільськогосподарських наук без захисту дисертації. У 1944 р. В. Я. Юр’єв очолює Харківську селекційну станцію, а з 1946 р. стає першим директором створеного на базі станції Українського інституту генетики і селекції АН УРСР. 
    В. Я. Юр’єв особисто та в співавторстві із своїми співробітниками створив більше 20 високоврожайних сортів зернових культур. Його наукові здобутки знайшли визнання не тільки в Україні, а й за кордоном. За минулі роки збагатилася теорія селекції, з’явилися нові методи, змінилася техніка проведення робіт, але юр’євські принципи і дотепер актуальні та мають значну цінність для теорії і практики селекційної роботи.

                                                                                                      Наталія Мучка, провідний бібліотекар
                                                                                                      відділу сільськогосподарської літератури

середа, 13 лютого 2019 р.

Вирощування грибів в Україні



     Гриби – це унікальний продукт. Завзяті грибники обожнюють не так самі гриби, як процес їх збору. Не обов'язково ходити до лісу, їх можна виростити на дачі, головне, дотримуватися особливостей технології вирощування.
     Вирощувати можна будь-які гриби: і білі, і лисички, і маслюки, кому які подобаються. Правда, добре б, щоб при цьому на ділянці росли справжні лісові дерева: береза або дубок. Гриби висаджуються прямо на дерен. Саджати їх потрібно під деревами або під кущами, але тільки не під плодовими. Підійдуть ліщина або декоративні чагарники. Найбільш вдалий час для посадки - вересень-початок жовтня, до перших заморозків. На тій ділянці, де планується вирощування грибів, проводять підготовчі роботи: на грунт укладають зволожений субстрат, в якому будуть рости гриби — це солома або тирса.
       Існує кілька способів вирощування грибів. Перший з них – це використання спор свіжих їстівних грибів. Капелюшки обраних грибів розламуються на кілька шматочків і разом з обрізками нижніх частин ніжок, які знаходилися в землі, укладаються на підготовлений і добре зволожений грунт. Через кілька днів (звичайно досить 2-5) це місце можна прикрити соломою, щоб зберегти землю вологою. 
        Другий спосіб передбачає використання капелюшків сухих грибів. У цьому випадку також треба підготувати відповідний грунт і покришити на неї сухі капелюшки грибів. Потім грунт зволожують і чекають появи перших грибів

     Ще один спосіб полягає у вирощуванні грибів на пні або колоді. Для цього в лісі вибирають старе дерево або пеньок, заражене грибницею і переносять його додому в спеціально підготовлене місце. Вирощування грибів на пнях і колодах можливо не тільки спорами, але і за допомогою шматочків деревини, що містить міцелій. Особливо добре цей спосіб підходить для вирощування опеньків. У лісі знаходять добре розвинену грибницю опеньків на пеньку або трухлявій колоді, вирізують кілька шматочків деревини (робити це краще в період найбільш активного розмноження грибів) і для запобігання висихання загортають цю деревину в мох або тирсу. Потім поміщають шматочки дерева на пеньок – можна використовувати просвердлені отвори. Найкраще робити пересадку навесні або восени. Перший урожай з’явиться на пеньку через рік-два, а плодоносити ця грибниця буде 5-8 років.
Лисички, сироїжки, гливи, печериці, польський гриб й маслюки найбільш схильні до зростання на дачі і на балконі. Варто врахувати, що у різних грибів свої уподобання, наприклад: 
·                     лисички краще вирощувати на глиняному і піщаному ґрунті
·                     сироїжки дуже люблять глибоку тінь
·                     ідеальний субстрат для маслюків – дубові тирса або ошурки листяних порід
·                     польський гриб любить рости під тінню каштана

·                     печериці дуже важливо, щоб вологість була 90%, а тінь – всі 100%
·                     гливи люблять температуру 10-16°С і 12-годинне освітлення
    Отож, для того, щоб поласувати опеньками, лисичками і білими грибами зовсім не обов’язково вирушати до лісу, можна вирощувати їх вдома або на дачі. Перевага цього способу і в тому, що ви будете впевнені в екологічності цих грибів, і в тому, що вони безпечні.
                                                                                                     Наталія Мучка, провідний бібліотекар 
                                                                                                     відділу сільськогосподарської літератури