четвер, 23 серпня 2018 р.

Нові надходження


 У відділ сільськогосподарської літератури надійшли нові книжки з питань екології сільського господарства.
Ступень Н. Р. Еколого-економічний механізм відтворення земель сільськогосподарського призначення : монографія / Н. Р. Ступень. — Київ : ДКС-Центр, 2017. — 176 с.
В монографії визначено сутнісно-змістовну основу еколого-економічного забезпечення процесу відтворення земель сільськогосподарського призначення. Удосконалено інструментальне забезпечення механізму рентного регулювання процесу відтворення сільськогосподарських земель.
Монографія розрахована на фахівців у галузі економіки сільського господарства, державних службовців, керівників, землекористувачів, а також вчених, викладачів, студентів.
Сільськогосподарська екологія : навч. посібник для ВНЗ / за ред. В. О. Головка, А. З. Злотіна, В. Л. Мєшкової. – Харків : Еспада, 2009. – 624 с.
Видання, рекомендоване Міністерством аграрної політики України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів ІІІ–IV рівнів акредитації. Розглянуто екологічні проблеми рослинництва, тваринництва, методичні питання моніторингу агроекосистем і лісу, особливості мікроклімату у полезахисних лісових смугах різної конструкції та їх вплив на ентомофауну, наслідки антропогенного впливу на сільськогосподарські екосистеми та шляхи їх пом’якшення або подолання.
Агроекономічне та екологічне оцінювання сівозміни : монографія / за ред. О. В. Харченка, Ю. Г. Міщенка. — Суми : Університетська книга, 2017. — 69 с.
У пропонованому дослідженні висвітлюється проблема порівняльного оцінювання сівозмін з погляду агроекономічної ефективності та екологічної доцільності. Пропонується здійснювати таку оцінку в два етапи: на першому етапі оцінювати окремі культури агроекономічними та екологічними показниками, на другому – оцінювати за зазначеними критеріями кожну сівозміну зі своєю структурою культур. Оцінці при цьому підлягають три варіанти, або рівні, внесення добрив: без добрив, при внесені  першого центнера діючої речовини та при внесенні екологічно обґрунтованих норм добрив.
Для керівників сільськогосподарських підприємств, спеціалістів, фермерів.

Кривов, В. М. Ландшафтознавство та екологія у землеустрої : навч. посіб. / В. М. Кривов, А. В. Барвінський, Р. В. Тихенко. - Київ : Урожай, 2011.
400 с.
Навчальний посібник знайомить з основами ландшафтознавства та екології в землеустрої у сучасних умовах реформування земельних відносин. Проаналізовано ефективність організаційних землеохоронних заходів, які базуються на обгрунтованому використанні земель за їхньою агроекологічною придатністю.
Для студентів вищих навчальних закладів.

пʼятниця, 10 серпня 2018 р.

Духмяні медоноси


Серпень – кінець літа, а також  це місяць підведення бджолярами підсумків медозборів. Недарма у серпні відзначається День пасічника – професійне свято бджолярів. До цього дня у відділі сільськогосподарської літератури Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки діє виставка літератури під назвою
« Щоб мед був духмяним».
Багата не медоносну рослинність Україна з давніх часів славилася своїми медами й воском. До виникнення цукроваріння мед був єдиним солодким продуктом харчування з якого виготовляли страви та напої. Тепер продукти бджільництва використовують в різних галузях промисловості — від харчової до космічної.
Існування бджіл неможливе без оточуючих нас медоносів, що виділяють нектар, який необхідний для підтримання їх життєдіяльності. Крім нектару, бджоли використовують з рослин пилок як білковий і вітамінний корм, а також збирають падь, медяну росу та бджолиний клей — прополіс.
На кількість одержаного меду значно впливає кочівля пасік до посівів сільськогосподарських культур, а також у сади, ліси, на луки та інші угіддя.
Основна частина медоносів представлена трав'янистими рослинами — 70,2%, дерева становлять 16,1%; кущі — 10,7%, напівкущі та ліани — 3 %.
Медоноси лісів належать до найбільшої групи. Найзначніша частка медоносних рослин припадає на соснові та широколистяні ліси. Тут поширені брусниця, верес звичайний, вероніка лікарська, рододендрон жовтий.



Добрим весняним медоносом є черемха звичайна, вона виділяє багато нектару і пилку. 







А найкращим медоносом лісових угідь є, звичайно, липа серцелиста. З одного дерева середнього віку (50-60 р.) бджоли можуть зібрати до 10 кг меду, а столітня липа виділяє стільки нектару, що рівносильно продуктивності одного гектару гречки.



Велике значення для бджіл має і медоносна рослинність сільськогосподарських угідь. Найкращими медоносами, які продукують велику кількість нектару є гречка, еспарцет, люцерна.

Гречка - прекрасний медонос. Її медопродуктивність становить 70 — 100 кг/га, але дуже залежить від погодніх умов, сорту, агротехніки. Мед з гречки темно-янтарного кольору із сильним запахом і солодким, різким смаком.




Ще одним цінним медоносом є еспарцет виколистий. Його продуктивність від 60 до 400 кг/га залежно від погодних умов, але він навіть у суху погоду виділяє незначну кількість нектару.



Одним з найцінніших трав'янистих медоносів є фацелія пижмолиста. Медопродуктивність 1 га фацелії від 180 до 1500 кг, а мед має ніжний смак, і ціниться на рівні з липовим.




Особливо приємного аромату меду надають  лікарські рослини-медоноси:  шандра звичайна (в народі — кінська м'ята), гісоп лікарськтй, чебрець.




Шандра звичайна  квітне від червня по вересень, а її медопродуктивність до 100 кг/га. Мед з квітів шандри надзвичайно ароматний та високоякісний.







Гісоп лікарський — особливо його сорти з рожевими і білими квітами є найкращим медоносом для використання на пасіках. Медопродуктивність гісопу лікарського від 85 до 190 кг/га. Цвіте він від середини серпня і майже до заморозків, а мед з гісопу лікарського відносять до елітних сортів.





Чебрець — добрий літній медонос, його квіти протягом усього дня виділяють нектар, кожна бджолина сім'я збирає за сприятливих умов до 15—20 кг меду за сезон. Мед ароматний, приємний на смак.




Не забудьте висіяти ці чудові медоноси біля своїх пасік. 










 


четвер, 2 серпня 2018 р.

Нові надходження

У відділ сільськогосподарської літератури надійшли нові книжки з питань виробництва польових сільськогосподарських   культур.

Черенков А. В. Зернобобові культури: сучасні технології вирощування : монографія / А. В. Черенков : [та ін.]. — Дніпропетровськ : «Ройал Принт», 2017. — 110 с.
У науковому виданні наведено значення зернових культур у сільськогосподарському виробництві, ботанічну характеристику і біологічні їх особливості. Викладені сучасні технології вирощування гороху, сої, нуту, чини та сочевиці, а також відображені актуальні питання первинного насінництва зернобобових культур в різних грунтово-кліматичних зонах України.
Представлений матеріал буде цікавим для широкого кола керівників і фахівців агропромислового комплексу, фермерів, вчених, викладачів, студентів, учнів сільськогосподарських вузів.

Кукурудза і сорго : посібник українського хлібороба : науково-практичний збірник 2014. Т 1 / Ін-т сільського господарства степової зони. —2014. — 268.
У посібнику охарактеризовано біологічні особливості та ознаки відмінності кукурудзи, а також захист кукурудзи і сорго від хворіб і шкідників.
Розраховано на керівників аграрних підприємств і провідних спеціалістів, аспірантів і студентів ВНЗів.




Здоров'я рослин: соняшник : збірник. — Київ : Прес-медіа, 2016. — 152 с.
На сьогодні соняшник є основною олійною культурою України. Серед світових виробників наша країна посідає друге-третє місце за валовим збором насіння цієї стратегічної культури. Впродовж останніх років у країні виробляється до 10 млн. т насіння соняшнику. При цьому частка його переробки становить близько 98% від олійної сировини, яка переробляється олійно-жировими підприємствами України.



Здоров'я рослин: озимі зернові : збірник. — Київ : Прес-медіа, 2016. — 126 с.
В Україні останніми роками спостерігається велика нестабільність валових зборів зерна пшениці. Значне коливання урожайності та валових зборів зерна за роками зумовлюється насамперед неадаптованістю технологій чи їх окремих складових до несприятливих погодних умов. Нове тисячоліття розпочалося із вкрай несприятливих умов для перезимівлі озимих та дуже жорсткої посухи, що істотно зменшили врожайність та валові збори зерна в нашій країні.