четвер, 18 травня 2017 р.

Сунична галявина: правильно доглядай – буде щедрий урожай


На присадибних ділянках суниця – одна з найпоширеніших серед ягідних культур.
Ягоди суниці – цінний продукт харчування, джерело вітамінів, мінеральних та органічних сполук. Вони містять речовини, необхідні для нормальної життєдіяльності людини та багато вітамінів (С, В1, В2, В7, В9). Особливо потрібно відмітити вітамін В9 (фолієва кислота), який сприяє виведенню 


з організму радіоактивного стронцію і кобальту, а також йод, солі магнію, заліза, фосфору, кальцію. Ці ягоди стимулюють травлення, лікують хвороби нирок, органів дихання, подагру та інші порушення сольового обміну, попереджують гіпертонію і атеросклероз.
Суниця – вологолюбна і світлолюбна культура. Урожай дає рано, зацвітаючи через 25-30 днів після початку вегетації. Від початку цвітіння до дозрівання ягід проходить приблизно 30 днів, а період дозрівання їх в різних сортів складає 15-30 днів.
За строками достигання плодів суниця займає перше місце серед ягідних культур.
Щоб продовжити період споживання свіжих ягід суниці потрібно на ділянці мати сорти різних термінів дозрівання. Найпоширенішими є такі сорти: Зенга-Зенгана, Кишинівська рання, Гігантелла, Горелла, Салінах, Талісман, Мелітопольська ароматна, Вікторія, Багіра, Зефір, Гулівер, Фаворит.
Найкращими термінами для закладання нової грядки суниць є квітень та серпень-вересень. Грунт для цього повинен бути глибоко перекопаний, заправлений органічними та мінеральними добривами (4-6 кг/м. кв. гною, 40-60 г/м. кв. суперфосфату і 20 г/м. кв. – калію).
Схема посадки суниці може бути така: міжряддя 80-90 см і в рядку 25-30 см. Популярною є також дволінійна стрічка (80х30х30 см) і 25 см між кущами в рядку.
Велике значення для цієї ягоди має розміщення після таких попередників як зеленні культури, редиска, квасоля, гірчиця, редька, горох, петрушка, часник. Малопридатні як попередники: картопля, помідори, огірки. Не можна садити після всіх видів сімейства складноцвітих (соняшник, топінамбур) і після всіх видів жовтецевих. А ще не варто повертати рослини на старе місце раніше 4-5 років.
Після посадки грунт варто добре замульчувати одним із таких матеріалів: чорна поліетиленова плівка, тирса, торф. На ділянці потрібно регулярно знищувати буряни, обрізати вуса (якщо не потрібний посадковий матеріал), поливати.
Грядку суниці слід розміщувати на незатіненій та незаболоченій ділянці.
Ягоди слід збирати коли вони повністю або частково почервоніють. При цьому варто дотримуватись таких правил: обривати ягоди так, щоб не пошкодити їх, - відщипувати кожну вказівним і великим пальцем разом з невеликою частиною плодоніжки; не можна збирати урожай в дощ або в спеку, а також вранці; не варто пересипати плоди з однієї тари в іншу.
Для тих, хто зацікавився вирощуванням суниці, або хоче удосконалити свої знання в цій справі, у відділі сільськогосподарської літератури обласної універсальної наукової бібліотеки діє книжкова виставка «Сунична галявина: правильно доглядай – буде щедрий урожай». Тут представлені журнали та книги з детальною інформацією про вирощування суниці, а також різноманітні ілюстровані рецепти страв та напоїв, які можна приготувати з цих прекрасних ягід.
Валентина Скоренька
бібліотекар відділу
сільськогосподарської літератури
ТОУНБ

четвер, 11 травня 2017 р.

Міжнародний день перелітних птахів




Кожно ї другої суботи і неділі травня, починаючи з 2006 року, відзначається Міжнародний день перелітних птахів. В 2017 році цей день припадає на 13 травня.
Назріваючі проблеми перелітних птахів хвилювали прогресивне міжнародне співтовариство ще з початку минулого сторіччя, про що свідчить підписана в 1906-му році Міжнародна конвенція з охорони птахів і наступний за нею «Міжнародний договір про перелітних птахів», ратифікований у 1918-му році.
Турбота про птахів – це не тільки екологічна проблема. Адже птахи - це частинка нашого життя, нашої культури, більше того – нашого світогляду та нашого світовідчуття. Птахи не тільки прикрашають ліси, поля, луки, парки, сквери. Вони являються справжніми помічниками і друзями людини. Знищуючи велику кількість шкідників сільського  і лісового господарства, вони зберігають для людей врожаї садів, полів, городів.
Всесвітній день перелітних птахів - це щорічна кампанія з підвищення рівня інформованості з метою збереження як перелітних птахів, так і середовища їх проживання по всьому світу. Кампанія організована на основі двох міжнародних договорів щодо збереження дикої природи - Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин та Угоди з охорони афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів під егідою Програми Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища. Феномен міграції птахів є одним з показників життя на землі, здоров'я та якості навколишнього середовища, змін клімату. Завдяки діяльності перелітних птахів підтримується баланс екосистеми в цілому, наприклад, деякі рослини запилюються саме мігруючими птахами. Якщо птахи знаходяться під загрозою зникнення, це явна ознака зміни їх умов проживання, що може торкнутися життя та інших видів.
Збереження перелітних птахів та їх середовищ існування на всьому пролітному шляху - необхідна умова для подальшого існування їх поруч з людьми. Зникнення окремих видів птахів є загрозою для природного різноманіття в цілому.
Щороку, восени і навесні, великі зграї птахів вирушають у довгу подорож. Для деяких з них це дуже виснажлива і небезпечна дорога, іноді в кілька тисяч кілометрів. Мігруючі птахи повинні витримати нестачу їжі і брак місць існування, атаки хижаків, важкі погодні умови, нескінченні простори морів, величезні гори і пустелі. Плюс до всього цього, люди також влаштовують перепони, що додатково ускладнює їх подорож.
Виживання перелітних птахів безпосередньо залежить від наявності добре налагодженої мережі між місцями проживання уздовж прогонних шляхів.
Діяльність людини безпосередньо чи опосередковано завдає шкоди цим територіям шляхом фрагментації і руйнування місця існування, створюючи тим самим серйозну загрозу для перелітних птахів. Важливі місця проживання зникають, а з ними і мережі, які їх з'єднують. Птахи можуть не перенести необхідних для них перельотів через обмежений доступ до важливих територій.
Оскільки прогонові шляхи часто перетинають багато країн, навіть цілі континенти і океани, ефективна стратегія з управління ними вимагає спільних зусиль на міжнародному рівні. Спільні дії, започатковані урядами, природоохоронними організаціями, науковцями та громадськістю, необхідні для того, щоб забезпечити виживання перелітних птахів.