четвер, 29 грудня 2016 р.

Продовжувач славетного роду



29 грудня 2016 року минає 125 років з дня народження Володимира Львовича Симиренка –  українського вченого садовода, селекціонера, генетика, помолога і педагога, останнього нащадка відомого роду. Він завершив справу кількох поколінь Симиренків і перетворив  творчі ідеї прадіда, діда і батька в реальну дійсність.
Володимир Симиренко поклав основи і організаційно завершив таку важливу ділянку українського садівництва, як «Помологічна книга України», що являє собою систему індексів та документацій стандартних сортів овочевих культур в садах України. 
В. Л. Симиренко. Березень 1937 р. Останнє фото






 Народився він 29 грудня 1891 року у містечку Мліїв, Черкаського повіту, Київської губернії . З 1904 року навчався у Київській гімназії. У восьмирічному віці Володимир заявив батькові, Леву Платоновичу Симиренку, що вирішив все своє життя присвятити садівництву, чим дуже потішив його. З того часу, за умовою батька, хлопчик щороку під час літніх вакацій працював у родинному садівництві під керівництвом  досвідчених практиків-садівників, щоб опанувати справу всесторонньо, починаючи з низів.
У 1910 році Володимир Симиренко вступив до Київського політехнічного інституту на сільськогосподарський факультет. Після закінчення вищої  освіти  залишився працювати в інституті, де став доцентом, а згодом і професором садівництва і завідуючим кафедрою плодоягідного господарства Київського сільськогосподарського інституту.
У 1931 році він зорганізував Науково – дослідний інститут в Китаєві біля Києва і став його науковим директором.
Розбіжність професора В. Симиренка з Мічуріним  у наукових поглядах дуже зашкодила  його долі. Хоча він і поважав Мічуріна, але коли довелося відстоювати свої позиції в ділянці методології садівництва, Симиренко рішуче виступив проти впровадження наосліп мічурінських методів і сортів плодоягідних культур. В. Симиренко вимагав надзвичайно високого рівня праці,  не допускав поверховності й лінощів у науці та активно боровся з їх проявами. Через це проти нього було розпочато політичну кампанію, яка закінчилась його арештом у 1933 році.  Він був засуджений до розстрілу, але після перегляду справи, присуд було замінено на десять років ув՚язнення.
В. Симиренко був звільнений через п՚ять років. 
Після в՚язниці його направили в розпорядження «Держплодорозсадника», де професору надали посаду рядового агронома в Обоянському розсаднику (м.Обоянь Курської обл.),  де він вдруге був заарештований у 1938 році.
З жовтня 1938 року про нього відомостей немає.
Така доля Володимира Львовича Симиренка – гідного сина славетного роду, одного з видатних основоположників українського промислового садівництва, знищеного в катівнях єдино-партійної державної системи.
 Він був автором численних наукових праць, підручників, монографій, що були під забороною багато років, як і прізвище Симиренків.

Немає коментарів:

Дописати коментар