середа, 16 грудня 2015 р.

І знову зацвітає шлюмбергера



Зимової пори, коли людина найбільше піддається стресам, на підвіконнях зацвітає шлюмбергера (зигокактус, «різдвяник»). Ця рослина має здатність заспокоювати нервову систему. Найбільше виражена її енергетична активність у період цвітіння.

Шлюмбергера – епіфітна рослина з родини кактусових. Влітку рослина непримітна, її звисаючі зелені гілочки не мають декоративної привабливості і виглядають блідо на фоні інших кімнатних рослин. Але коли приходить пора зимових свят, з грудня до кінця січня, вона покривається чарівними трубчастими, білими, рожевими, а найчастіше червоними, з довгими тичинками квітами.
Необхідними умовами для розвитку шлюмбергери є вологе повітря і багатий на гумус грунт. Розмножують зигокактус живцями – члениками, які добре вкорінюються у кімнатних умовах.
Велике розчарування буває у квітникаря, коли ,,різдвяник" взагалі не цвіте, або щороку пропускає період цвітіння взимку. Щоб цього не сталося, рослині потрібно допомогти. З кінця вересня до початку листопада вазон розташовують у прохолодному місці, рідше поливають і не підживлюють. Таким чином йому створюють період спокою. В кінці листопада рослину переносять у тепле і світле місце, багато поливають, допомагаючи їй прокинутись. Через певний час з'являться бутони і тоді потрібно особливо доглядати за шлюмбергерою. У цей період не можна її переставляти з місця на місце, повертати іншою стороною до світла, тому що може скинути бутони.
Після цвітіння зменшують полив рослини, переносять її у прохолодніше місце, а за потреби можна пересадити. 


 Бажаємо вам успіху !




Немає коментарів:

Дописати коментар