середа, 17 червня 2015 р.

Айстрами розстелю килим у саду



                                                                  В моєму саду айстри білі
                                                                  Схилили голови в журбі…

Айстри — остання посмішка осені, красиві і невибагливі. Викликають різні асоціації. Одні, побачивши їх, радіють, інші — сумують, треті думають про вічність краси.
Існує повір'я: якщо вночі стати серед айстр, уважно прислухатися, то можна почути ледве вловиме перешіптування, то айстри перешіптуються зі своїми сестрами-зірками. І не дивно, адже за легендою айстра виросла із пилинки, що впала з зірки.
Айстра — одна з найулюбленіших і найпоширеніших декоративних рослин відкритого грунту. Свою назву вона отримала від грецького слова «aster», що в перекладі означає «зірка», за зіркоподібну форму суцвіття-кошика.
В Європу її привезли з Китаю в кінці XVII на початку  XVIII століття. З того часу було виведено біля 250 сортів айстри однорічної, або китайської.
Квітки айстри незвичайні за формою і забарвленнням, рослини її невибагливі до умов вирощування, мають міцну кореневу систему на глибині 15-20 см, а частина
проникає ще глибше, завдяки чому рослина добре забезпечена водою та поживними речовинами. Пошкоджене під час садіння коріння швидко відновлюється, що дає можливість висаджувати айстри розсадою різного віку й успішно пересаджувати їх навіть у фазі бутонізації.
Цвітуть вони з кінця літа і аж до осінніх заморозків. Є серед айстр низькі й високі, з суцвіттями різних кольорів від білосніжних, голубих, кремових, жовтих, фіолетових, темно-червоних  до двоколірних і навіть триколірних з різною будовою квітки: хризантемовидні, трояндовидні, піоновидні.Більше про ці чудові квіти можна дізнатися з літератури, представленої на виставці під однойменною назвою у відділі сільськогосподарської літератури ТОУНБ.
айстра багаторічна


Немає коментарів:

Дописати коментар