четвер, 4 червня 2020 р.

Меліорація – раціональне використання та відновлення земель (до Дня працівників водного господарства)

     Одним із заходів у сфері охорони та відновлення якісного стану земель є їх меліорація – це комплекс меліоративних заходів, які здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму ґрунту, збереження і підвищення його родючості та формування екологічно збалансованої структури наділів. Розрізняють гідромеліорацію, агролісомеліорацію, культурнотехнічну і хімічну меліорації. 

Зрошення

    Гідромеліорація - це зрошення та осушення.Вона потрібна для того, щоб регулювати водний режим, і вважається однією з найбільш багатовитратних систем. 

  Агролісомеліорація допомагає боротися з повітряною ерозією, яка є набридливим ворогом для Півдня України з великими площами степів. Неприємним фактом є те, що по всій території країни знищуються насадження лісопосадок, а це негативно впливає на верхні шари грунту. 

Меліоративна оранка

    Культуртехнічна меліорація земель передбачає проведення впорядкування поверхні землі та підготовку її до використання для сільськогосподарських потреб. З цією метою здійснюються такі заходи: викорчування дерев і чагарників, розчищення від каміння, зрізування купин, вирівнювання поверхні, меліоративна оранка, залуження, влаштування тимчасової вибіркової мережі каналів. 

Влаштування каналів

  Хімічна меліорація - спрямована на поліпшення складу землі, яка обробляється. Вона включає роботи з гіпсування, вапнування та фосфоритування ґрунтів. 

Вапнування

    Визначення напрямів у виборі та проведенні певного виду меліорації земель проводиться залежно від природно-кліматичних особливостей, екологічної ситуації відповідного регіону та наступного сільськогосподарського використання меліорованих земель. Розроблення і погодження державних цільових, міждержавних та місцевих програм меліорації земель здійснюється виходячи з необхідності збереження природних екосистем, передусім тих, що мають міжнародне значення, та на основі аналізу еколого-економічної ефективності меліорації за окремими видами або за комплексом її видів, а у разі проектування створення меліоративних систем - прогнозування екологічних наслідків їх будівництва і функціонування. 

  Експлуатація меліоративних систем повинна забезпечувати оптимальний водний та повітряний режими ґрунтів, створення умов для високоефективного та екологічно безпечного використання меліорованих земель. 

    Експлуатація загальнодержавних і міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у державній власності, здійснюється підприємствами, установами й організаціями, що належать до сфери управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань 

водного господарства та меліорації земель. 


Вітаємо працівників водного господарства з їх професійним святом!

вівторок, 2 червня 2020 р.

Щоб капуста уродила

Серед дачників і городників вирощування капусти досить популярне, тому їх завжди цікавить питання, як правильно доглядати її для отримання хорошого врожаю.


Вирощуючи капусту, треба пам’ятати, що для отримання високого гарантованого врожаю, велике значення має вибір ділянки та підготовка ґрунту. Цей овоч любить світло і для його вирощування необхідно багато сонця. Капуста досить холодостійка, віддає перевагу родючому ґрунту і досить вимоглива до поливу. При сильній спеці зростання культури припиняється, якщо температура перевалює позначку + 35 градусів перестають зав'язуватися качани. Оптимальною температурою для вирощування вважається +18 градусів. Дорослі качани здатні витримувати заморозки до -8 градусів.
Під капусту вибирають відкриту ділянку, з родючою землею, рівну або з невеликими схилами на південь і південний схід. При посадці капусти кращими попередниками є зернові і бобові культури, коренеплоди, цибуля, огірки. Вона може добре рости на одному місці 2-3 роки, не більше. Знову садити її на цьому місці краще тільки через 4 роки, не раніше. Рослини капусти досить вимогливі до структури і родючості ґрунтів. Суглинки з великим вмістом органічних речовин (гумусу) для неї є найкращими ґрунтами, які мають нейтральну або слабокислу реакцію, і мають хорошу здатністю утримувати вологу.
Для вирощування капусти ділянку починають готувати з осені, при цьому перед перекопуванням проводять вапнування, вносячи по дві склянки на кожен кв.м. вапна-гідратного, доломітового борошна або порошкоподібної крейди. Рівномірно розсипають вапняні матеріали по сухій ділянці, і землю  відразу ж перекопують, не розбиваючи великі пласти ґрунту, та залишають до весни. А вже навесні вносять на ділянку мінеральні та органічні добрива. З органіки додають гнійно-торф’яний компост або гнойовий перегній, в кількості одного відра на кожен кв.м. З мінеральних добрив – нітрофоску (дві столові ложки) або порошкоподібний суперфосфат, а також деревний попіл (1-2 склянки), одну чайну ложку сечовини на кожен кв.м і знову добре перекопують. Щоб заощадити добрива їх можна внести в лунки безпосередньо перед висаджуванням розсади (особливо для ранньої капусти). Додають в лунки по 0,5 кг компосту або перегною, чайну ложку нітрофоски або суперфосфату, одну-дві столові ложки деревного попелу і ретельно перемішують їх із ґрунтом.
Висадку розсади проводять у похмурий день, якщо погода сонячна і спекотна, то роблять це в другій половині дня, ближче до вечора. 
Розсаду при посадці потрібно заглибити до перших справжніх листочків. 
Висаджують її за наступною схемою:
ранні сорти — на відстані 50 см один від одного,
середні і пізні сорти — на відстані 60 см.
   Перші 2 дні висаджену розсаду потрібно притінити, тому що досить сильні весняні промені сонця можуть викликати опіки молодих ніжних листочків. Перші 5-6 днів рослини потрібно регулярно (2-3 рази на день) обприскувати водою з лійки для їх швидкого приживлення. Надалі поливають один раз на тиждень, витрачаючи на кв.м по 8-10 літрів води. Ранню капусту рясніше поливають в червні, а пізні сорти в серпні, коли зав’язуються качани. Краще поливати капусту вранці або ввечері, при цьому вода повинна бути відносно теплою, температурою не нижче 18 °С.
    Після дощів або поливів ґрунт під капустою потрібно обов’язково розпушити на глибину 5-8 см. Крім цього проводять розпушування через кожні 6-7 днів.
  Після висадки, через 20 днів, роблять перше підгортання капусти. Через 8-10 днів його повторюють.

   Протягом всього терміну зростання капусту слід підживити 3-4 рази. Перший раз підживлюють її приблизно через 20 днів після висадки розсади,  для збільшення кількості листя і швидкого росту рослин. Розводять 0,5 літри кашкоподібного коров’яку в 10 літрах води, поливають по 0,5 літри під кожну рослину. Друге підживлення проводиться через 10-12 днів після першого – розводять 0,5 літри кашкоподібного коров’яку або курячого посліду і одну столову ложку Кристаліну в 10 літрах води, поливають по одній літрі розчину на рослину. Таких два підживлення роблять і для ранньої капусти, і для пізньої.
Для пізньої капусти в червні проводять третє підживлення. Розчиняють одну таблетку мікроелемента і дві столові ложки суперфосфату в 10 літрах води, і поливають по 6-8 літрів на 1 кв.м. Повторюють підживлення і в серпні (одну столову ложку нітрофоски розчиняють в 10 літрах води).
   Для боротьби з шкідниками (слимаки, равлики, попелиці,) і для підживлення, рослини і ґрунт посипають деревним попелом  з розрахунку одна склянка на кожен кв.м.

Ранні сорти капусти збирають в липні-серпні. Призначені для квашення пізні сорти зрізають в середині жовтня, а призначені для зимового зберігання - в останніх числах жовтня, або на початку листопада. Для зимового зберігання капусту зрізають з довгим корінцем, залишаючи 2-3 нещільно прилеглих зелених листки. У приміщенні, де зберігають капусту,  підтримують температуру 0-5 °С, і вологість 80-85%.
Бажаємо щедрих урожаїв!

четвер, 28 травня 2020 р.

Це під силу кожному

   На кожній присадибній чи дачній ділянці завжди є місце для квітників. Квіти це не тільки краса, але й своєрідна релаксація. Зупинивши свій погляд на гарному квітнику – зразу відчуваєш гармонію в душі.
Звичайно, краса потребує і багато турбот. Іноді буває й таке, що бур’яни ростуть швидше від культурних рослин, і доводиться часто прополювати клумбу, а ще ж є і город, який також потребує догляду. На все катастрофічно не вистачає часу.
  І ось одного разу, переглядаючи журнали для підготовки тематичної виставки у відділі сільськогосподарської літератури, я побачила статтю про різні методи мульчування, в тому числі і агроволокном. Мені ця ідея відразу сподобалась, і я вирішила втілити її у життя. Якраз на моїй дачній ділянці і клумба підходяща знайшлась для практики.           
  Квіти спочатку росли просто серед газонної трави. Я викопала газон. Правда, зробила це ще з осені, і на весну залишилося лише розрихлити землю, розрівняти її і стелити агроволокно. У мене – Plan-protex (Польща) щільністю 50. Воно однакове на дві сторони, тобто пропускає вологу і повітря незалежно від того, якою стороною покласти його на землю. Виміряла ширину клумби –
 60 см, і довжину - 8м. За цими розмірами відрізала агроволокно, добавивши до кожної сторони по 5 см для підгинання. Оскільки мої квіти вже давно росли на клумбі, я не стала їх викопувати, а поклала  тканину поверх.
Рослини були обрізані на зиму, тому вони не високого росту. Над ними зробила хрестоподібний розріз, і витягнула їх з-під агроволокна, кутики розрізу загнула під тканину і навколо задекорувала каменями. Покриття вирівняла, щоб не було складок, і прикріпила до землі металевими шпильками, товщина дроту – 0,4 мм, а довжина – 10 см (мені їх зробив чоловік).Так гарантовано його не зірве вітер, і не пошкодять тварини, які забігають на ділянку. 
Між газоном і клумбою закопала бордюрну стрічку, шириною 15 см, щоб газонна трава не проростала у клумбу.Стрічка виступає над землею на 5 см, так кора не буде висипатися з клумби, і буде зручно косити газон.
   Замульчувала агроволокно корою дуба і сосни, яку ми самі назбирали в лісі з дерев, які впали після буревію. Вийшла непогана клумба, ще й  використано бюджетний варіант.

Квіти розростуться до середини літа і гарно прикриють кору. Бур'яни деякий час не будуть з'являтися на клумбі. А ті, що проростуть - можна буде легко виполоти. Надіюсь, їх буде не багато.
Повірте, це під силу кожному, і зовсім не складно. Основне мати велике бажання, хорошого помічника, матеріал для роботи,  і клумба легкого догляду готова!

 Бажаю успіху!

середа, 13 травня 2020 р.

Чарівна клівія

  Я отримала в подарунок чарівну  квітку, яка цвіла гарною парасолькою оранжево – жовтих квіточок, схожих на маленькі лілії. Мені стало цікаво, яку ж назву має ця рослина? Прийшлось переглянути багато літератури по квітникарству, щоб знайти фото квітки, яка мене цікавила – це клівія.
 Зазвичай, чим красивіша рослина, тим вона примхливіша, а клівія - прекрасна, але при цьому не вимоглива, у чому я переконалась на власному досвіді. На моєму підвіконні клівія росте уже три роки, і не потребує особливого догляду: регулярний полив, підживлення. Тобто, все так, як і з іншими квітами.
    Кімнатна клівія прекрасна і під час цвітіння, і в період спокою, оскільки красиві не тільки квітки рослини, а й її соковите темно-зелене листя.  Ім'я своє клівія отримала на честь герцогині Шарлотти Клайв, однієї з гувернанток англійської королеви Вікторії.
  Виявляється, клівя належить до рослин - довгожителів, оскільки при комфортних умовах і належному догляді вона може прикрашати квітами ваш будинок більше сорока років! Чим старшою стає рослина, тим рясніше вона цвіте, а деякі екземпляри здатні формувати відразу по кілька квітконосів, причому два рази на рік.
Цього року моя клівія зацівла у січні, квіти трималися більше місяця. І яким же було моє здивування, коли у квітні знову зявився квітконос! Рослинка вже цвіте майже місяць, та має ще багато бутонів, що дуже мене тішить.
 Клівія потребує яскравого розсіяного світла (західне, східне або південно-східне підвіконня). Але так склалося, що моя квітка стоїть на північно-східному підвіконні, але вона не скаржиться, і гарно  квітує, тобто вона досить невибаглива.
   Клівія  належить до родини Амарилісових, і є ніби перехідною рослиною від цибулинних до кореневищних. У неї коротке соковите кореневище з товстим м'ясистим корінням. Всі частини клівії використовуються у фармакології, але слід пам'ятати, що коріння і листя її токсичне, оскільки містить лікорин, що викликає підвищене слиновиділення, блювоту, а у великих дозах навіть параліч, тому потрібно бути обережними при пересаджуванні, враховуючи ці властивості рослини. Клівія не терпить неспокою: не переставляйте і не крутіть горщик під час цвітіння або утворення бутонів, не пересаджуйте рослину, поки коріння не почне виповзати з дренажного отвору. Зволоження рослини повинно бути помірним, між поливаннями верхній шар ґрунту в горщику повинен просихати. Вода для поливання потрібна м'яка, відстояна.
   Клівія належить до рослин знака Стрільця, тому тим, хто народився під цим знаком зодіаку, вона допомагає зберегти життєлюбність і захищає їх від негативних впливів. 
  Вирощуйте цю чарівну квітку на свої підвіконнях, вона не завдасть вам клопоту, лише буде тішити ваш погляд чарівними квітами.

субота, 9 травня 2020 р.

Картоплярство в Україні


        КАРТОПЛЯ́РСТВО розвинене майже у всіх країнах світу. Картопля належить до найважливіших сільськогосподарських культур, завдяки смаковим, харчовим та кулінарним якостям стала продуктом майже щоденного споживання. У харчуванні населення України посідає 2-е місце після хліба.
За обсягом виробництва картоплі Україна займає 5-е місце у світі після Китаю, РФ, Польщі, США, забезпечуючи внутрішні потреби у ній. Цю культуру вирощують у всіх кліматичних зонах України. Найсприятливіші умови для неї – у зоні Полісся. В останні роки значно розширилися площі, зайняті нею, в лісостепових і степових зонах.

      У великих спеціалізованих господарствах, які застосовують інтенсивні технології, площа під картоплею скоротилася від 477 тис. га. 97 % посівів площ та валового збору сконцентровано в дрібних селянських господарствах та на присадибних ділянках, що зумовило низку проблем. Зокрема обмеження площі ускладнило забезпечення чергування культур у сівозміні, внаслідок чого гостро постало питання захисту картоплі від хворіб і шкідників. Це призвело до широкого використання високоврожайних, стійких до хворіб і шкідників сортів. При обмеженому застосуванні добрив та засобів захисту сорт залишається єдиним ефективним засобом підвищення врожайності. Зважаючи на зміни умов вирощування та вимог ринку, увагу зосереджено на виведенні сортів, стійких до картопляної нематоди, фітофтори, придатних для промислового перероблення.
       
      
        Сорти картоплі
       Сорти картоплі розрізняють по скоростиглості і по їх використанню: столові, універсальні, кормові, технічні. Найбільш розповсюдженими сортами являються
    ·    ранньостиглі сорти (вегетаційний період 70-80 днів): Білоруський, Боже дар, Же ран, Веста, Карлик 04;
  ·     середньоранні (вегетаційний період 80-90 днів): Дара, Дубравка, Малинський білий, Доброчин;
   ·       середньостиглі (вегетаційний період 110-120 днів): Звіздаль, Ангар;
   ·    середньопізні, пізні (вегетаційний період 120-150 днів) Дорогинь, Поліський розовий, Тетерів, Віта.
         Перераховані сорти стійкі до раку картоплі, нематоди.
         Шкідники і хвороби
       На сьогоднішній день відомо близько 100 шкідливих організмів, які так чи інакше пошкоджують картоплю. Це комахи, слимаки, нематоди, бактерії, віруси. Вони наносять від 30-50% шкоди врожаю. Найбільш небезпечними шкідниками на території України являються: колорадський жук, картопляна міль, різні види попелиці, а також грунтово живучі шкідники - дротяник, личинки хруща.
      У боротьбі зі шкідниками найбільший ефект забезпечується застосуванням комплексу захисних прийомів, а саме: механічних, агротехнічних і хімічних. Дотримання сівозміни, передпосадкового пророщування і прогрівання бульб, якісна обробка ґрунту дозволяють знизити щільність популяції шкідників, а значить — зменшити використання інсектицидів.
     Останнім часом в Україні існує тенденція до відновлення виробництва картоплі на базі господарств різних форм господарювання завдяки зростанню попиту на картоплю, придатну насамперед для перероблення та використання як якісного насіннєвого матеріалу. Нині інтенсивно розвивається картоплепереробна промисловість. Для забезпечення її сировиною створюються зони вирощування сортів, придатних для перероблення.
     Збір картоплі триває з серпня по жовтень місяць. На збирання урожаю приходиться 45-60% загальних затрат праці, застосовується велика кількість ручної праці. В залежності від сорту, призначення, наявності техніки, способу збирання і грунтово-кліматичних умов визначається початок і тривалість збору.
        Детальнішу інформацію про найпопулярніший продукт харчування у світі ви можете отримати, завітавши до бібліотеки після закінчення карантину. Будемо раді вас бачити!
Підготувала Наталія Мучка

понеділок, 4 травня 2020 р.

Весняне диво - сакура


     Весна в Україні – це найбільш благодатна пора для більшості романтичних натур. Ба більше, навіть віддалені від романтики люди відчувають подих істинного благословення, яке завжди приходить з весною. І коли до цього відчуття долучається тонкий японський колорит, народжується справжня ейфорія.
     Більшість декоративних вишень родом з Японії й Китаю, а сама назва об'єднує цілий ряд сортів і гібридних форм, основна частина яких відноситься до декількох видів – залозистої, пилчастої та дрібнопилчастої вишні.
Нині декоративну японську вишню вирощують майже в усіх куточках світу, догляд за культурою не складний, а неймовірна краса квітучого дерева перетворює навколишній вас садовий ландшафт на райський куточок.
Сакури можуть бути різної форми та розміру, в залежності від обраного вами сорту чи гібриду. Тільки деякі з них утворюють плоди, які не придатні для споживання.
     Головна цінність дерева – його цвітіння, що припадає на весняні місяці й триває близько двох тижнів. У більшості сортів квіти розвиваються на рубежі квітня і травня, але є також деякі квітучі сорти, які повторюють цвітіння восени.
Сорти й види японської вишні для вирощування в саду
    Сорт дрібнопилчастої вишні «Amanogawa» (Prunus serrulata). Форма крони дерева стовпчикова, висота близько 6-7 метрів. Розквітає на початку травня, квітки великі, блідо-рожеві або яскраво-рожеві, дуже численні та злегка ароматні.
    Найвідоміший плакучий сорт — вишня Кіку шідаре (Kiku Shidare Sakura) з зонтичною кроною.
   Квітки махрові, блідо-рожеві, розкриваються на початку травня. Рослина досягає висоти близько 3-5 м, щорічний приріст становить 20 см. Часто даний сорт формують у вигляді штамбового деревця.
     Дрібнопилчаста вишня «Канзан» (Prunus serrulata «Kanzan»). Сорт названий на честь японської гори й завдяки своїй надзвичайній декоративності найбільш часто вирощується в садах.
     Чудовий сорт «Широ-фуген» характеризується тривалим періодом ефектного цвітіння. Квіти дуже великі, махрові, білі з ніжним рожевим відтінком. Розпускаються в самому кінці весни.
    Сорт «Шогецу» (Shogetsu) вважається одним з найвишуканіших сортових форм. Пагони покриті напівмахровими біло-рожевими запашними квітками на довгих ніжках.
     Для вирощування вишні японської в невеликих садах ідеально підійде різновид вишні курильської або альпійської (Prunus/Cerasus nipponica) «Діамант». Це невеликий чагарник з повільним зростанням.
       «Роял бургуні» — дерево привертає погляд рожевими махровими квітками на тлі незвичайного коричнево-фіолетового листя. Цвіте в травні.
     Окаме — гібрид вишні Фудзі (Prunus/Cerasus incisa) і вишні тайванської (Prunus/Cerasus campanulata). Ефектне декоративне вишневе дерево з округлою густою кроною, рясно посипане навесні темно-рожевими квітами.
     Вишня залозиста (Cerasus glandulosa) відома також як китайська вишня чагарникова або карликовий квітучий мигдаль.
       Окремо хочеться відзначити такі плакучі сорти вишні Фудзі (Prunus incisa) як: карликовий «Frilly Frock» зі строкатим листям і «Пендула» з ажурною пониклою кроною з тонких і довгих пагонів. «Frilly Frock» виростає до 150 см у висоту і завширшки всього 80 см, тому ідеально підходить для горщикового озеленення садів і балконів.

    Для того, щоб у повній мірі насолодитися цвітінням сакури, варто завітати в Ужгород. Отож, пропоную коротеньку онлайн-мандрівку Ужгородським ботанічним садом.
    


Підготувала Наталія Мучка

четвер, 30 квітня 2020 р.

Засоби захисту рослин природного походження

Настав травень. І хоч погода не дуже тішить нас теплом, та рослини активно розвиваються. Відповідно розвиваються і шкідники, для яких вже є вдосталь соковитої їжі. Отже, для садівників, городників, квітникарів наступає гаряча пора – вберегти молоді пагони рослин від шкідників та хвороб. Кому на присадибних ділянках не хочеться використовувати для цього отрутохімікати у пригоді стануть народні засоби – настої інсектицидних та фітонцидних рослин. 

ГІРЧИЦЯ 

Щоб слимаки не нашкодили капусті, перцю, хості та іншим рослинам, посипте ґрунт навколо них сухою гірчицею.

Впоратися з нападом пильщика, вогнівки, клопів, трипсів, попелиць, листогризучих гусениць можна спробувати, обприскавши дерева і чагарники ось таким настоєм: залийте 100 г сухої гірчиці 10 л води і настоюйте 2 доби. 
Гірчичний порошок
Після проціджування додайте ще 10 л води і у кожне відро влийте 40 г рідкого мила, щоб настій краще прилипав до листя і стебел. Плодові дерева і кущі обробляють таким способом через 2 тижні після цвітіння. Цим же настоєм обробіть капусту, коренеплоди і квіти, якщо вони піддалися атаці попелиці, клопів і трипсів.
ЦИБУЛИННЯ
Кліщі підуть з полуничної грядки, якщо по ній розкидати лушпиння цибулі.
Обприскування настоєм лушпиння відлякає морквяну муху. Для його приготування потрібно запарити у 5 л окропу 5 склянок лушпиння і настояти 1 добу. Застосовувати після проціджування.
Цей же настій використовують для обробки огірків, коли у них жовтіє листя.
ЧАСНИК
Досить ефективним проти гусениць і попелиці є настій часнику. 
Для його приготування подрібнюють 1 склянку часнику, заливають його 1 л води і настоюють 5 діб у щільно закритому посуді в темному місці. Потім розбавляють у 10 л води, проціджують і обприскують рослини. Цей настій застосовують і проти фітофтори при зав’язуванні томатів. Щоб позбавити насадження від кліщів, попелиць і медяниць, їх обробляють трохи іншим настоєм часнику: 200 г  подрібнених дольок настоюють в 10 л води протягом 24 годин, проціджують і додають 40 г мила.
ПОПІЛ
Настій попелу можна використовувати для боротьби з попелицею. 
Деревний попіл
Для цього    1 кг деревного попелу потрібно залити 10 л води і витримати протягом 7 днів. Потім акуратно злити, додати 30 г господарського мила і обробити рослини триразово протягом 1 тижня.
Можна просто посипати попелом скупчення попелиць на листках.
Деревним попелом посипають також посіви редиски, руколи капусти, кущики алісуму щоб захистити їх від хрестоцвітої блішки.
Жовтий аґрусовий пильщик нападає на кущі під час дозрівання ягід, коли застосовувати хімікати не можна. Тому спершу обробіть кущі мильною водою, а потім посипте попелом: шкідник не зможе харчуватися і покине аґрус.
Це тільки декілька найдоступніших рецептів для боротьби з шкідниками саду і городу, які підказали мені, поділившись своїм досвідом, дописувачі різних періодичних видань, які є  знаходяться у відділі сільськогосподарської літератури Тернопільської ОУНБ.
Бажаємо вам гарних врожаїв!