вівторок, 10 вересня 2019 р.

Лісовий комплекс в умовах ринкового господарювання


У відділі сільськогосподарської літератури Тернопільської обласної універсальної бібліотеки  діє виставка літератури «Лісовий комплекс в умовах ринкового господарювання». Вона  присвячена Дню працівника лісу, що відзначається в третю неділю вересня.
Ліси України за своїм призначенням і розміщенням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та інші функції і забезпечують потреби суспільства в лісових ресурсах. Україна займає 8 місце в Європі за площею лісів та 6 місце за запасами деревини.
Лісове господарство України характеризується нині кризовим становищем: стан лісів не відповідає економічним і екологічним вимогам, площа лісів за останнє тисячоліття скоротилася більше ніж утричі, відбулося антропогенне переформування лісових ландшафтів, зниження їх природної продуктивності, збідніння біорізноманіття. Лісові насадження виснажені надмірними рубками, їх природно-захисні функції нижчі ніж потенційно можливі.
 Через відсутність інвестицій залишаються низькими темпи лісовідновлення і лісорозведення, поглибилась диспропорція між лісоресурсною базою, можливостями лісоексплуатації та лісоспоживання.  Деревина, що є основним продуктом лісогосподарських підприємств і найбільш поширеним та універсальним матеріалом, має велике значення в економіці країни і суттєво впливає на розвиток багатьох галузей: промисловості, транспорту, будівництва тощо.
Лісове господарство входить до лісопромислового комплексу, до якого належать також  деревообробна, целюлозно-паперова, лісохімічна і гідролізна промисловості. Продукція одного виробництва є сировиною для іншого. Лісозаготівельні підприємства дають деревину для лісопильних заводів. Пиломатеріали – вихідна сировина  для меблевих фабрик. Відходи лісозаготівлі і деревообробки використовують у лісохімії, а також для виробництва паливних гранул. Тому вигідно створювати лісохімічні комбінати, де послідовну обробку деревини можна поєднувати з повною переробкою відходів.
Запрошуємо відвідати нашу бібліотеку і ознайомитися з матеріалами виставки, які розповідають про проблеми лісопромислового комплексу і шляхи їх вирішення.


середа, 14 серпня 2019 р.

Чудодійний дарунок природи

    
     Бджолиний мед - ні з чим не зрівняний за харчовими та цілющими властивостями продукт, це справжнє диво природи, її великодушний дарунок. Він вміщує більшість елементів таблиці Менделєєва, насичений амінокислотами, біологічно активними сполуками, незамінний продукт харчування. 
   Мед – це перероблений бджолами квітковий нектар, солодкий сік, що виділяється нектарниками рослин. Бджола збирає нектар, збагачує своєю слиною, насиченою ферментами, в результаті чого відбувається розщеплення цукрози до фруктози та глюкози, і утворюється  мед у своїй початковій стадії. Повернувшись у вулик, бджола–збиральниця передає свою крапельку нектару бджолі–приймальниці, яка продовжує біохімічну переробку нектару, а потім складає його у комірки стільників, де відбувається дозрівання меду.
     Натуральний мед за походженням ділять на квітковий (монофлорний, поліфлорний) та квітковий з домішками паді. Якщо мед утворений з нектару однієї якось рослини, він називається монофлорний. Це липовий, гречаний, акацієвий тощо. До поліморфних (змішаних) медів належить луговий, степовий, садовий.
    Мед відрізняється один від одного за кольором та ароматом. Кожен сорт має своє забарвлення, властиве тільки йому. Мед ніколи не буває кришталево чистим, у ньому завжди є зерна пилку, частинки воску.
    У якісного меду не повинно бути процесів бродіння, розшарування та погіршення смакових властивостей. Якщо він кристалізується, то це свідчить про його натуральність. Відбувається це в різні терміни, все залежить від сорту та умов зберігання - мед мутніє, світлішає і стає густим. 
    Найкращий мед – стільниковий. Його не можна підробити, адже кожна комірка в стільнику «запечатана» воском.
   Мед може зберігатися до двох років. Головне – зберігати його за кімнатної температури, не в холодильнику. Найкраще місце для нього – там де сухо, прохолодно і нічим не пахне.
    Цей бджолиний дарунок здавна цінується людством за високі лікувальні та оздоровчі властивості.
    Мед унікальний і як медикамент, що успішно витримав тисячолітні випробування на нешкідливість. З лікувальною метою він використовувався в усі часи і всіма народами. Мед володіє бактерицидною дією, покращує обмін речовин, прискорює регенерацію тканин, діє протизапально, антиалергійно і тонізуюче. Він нормалізує діяльність шлунково-кишкового тракту, стимулює функції внутрішніх органів, попереджує склероз, активізує утворення еритроцитів, покращує живлення шкіри, нормалізує сон, стимулює захисні сили організму тощо.
    Мед не можна змішувати з гарячим чаєм, оскільки за температури вище 37°С він втрачає свої ферментативні властивості, і це вже не ліки, а просто цукор. Найкраще його запивати водою, або теплим чаєм.
    Щоб більше дізнатися про цей унікальний продукт бджільництва, запрошуємо вас відвідати відділ сільськогосподарської літератури Тернопільської обласної універсальної наукової  бібліотеки та ознайомитися з матеріалами виставки літератури під назвою «Мед – чудодійний дарунок природи», присвяченої Дню пасічника України.
                                                                                    Підготувала Юлія Шергей
                                                                                    зав. відділу сільськогосподарської 
                                                                                    літератури ТОУНБ

четвер, 8 серпня 2019 р.

День працівників ветеринарної медицини


      У 2001 році Президент України підписав Указ № 1035, яким постановив щорічне святкування Дня працівників ветеринарної медицини. З того часу кожну другу неділю серпня українські ветеринари приймають привітання. Цьогоріч День працівників ветеринарної медицини припадає на 11 серпня.
     Термін «ветеринар» походить від латиноамериканського слова і означає людину, яка робить тварину знову «працюючою». Найпопулярніші тварини, які з’являються на ветеринарному столі - наші найближчі чотириногі друзі. 
        Ветеринарна наука свідчить, що близько 61% всіх збудників хвороб у людей приходять від тварин. У певних ситуаціях у ветеринарів може бути дуже небезпечна робота. Незалежно від того, наскільки добре себе поводить та чи інша тварина, немає ніякого способу визначити, що може статися з ветеринаром у процесі його роботи. За статистикою, більш ніж половина усіх ветеринарів отримують серйозні травми при лікуванні домашніх улюбленців.
     Дбайливі айболити, друзі всіх чотирилапих, вусолапохвостих та крилатих братів наших менших, ветеринари — люди з величезним серцем і відкритою душею, в цей день хочеться побажати Вам, добрим докторам, слухняних і спокійних пацієнтів, які завжди відповідають ласкою і дають на щастя лапу!

                                                                                             Наталія Мучка, провідний бібліотекар
                                                                                             відділу сільськогосподарської літератури

субота, 13 липня 2019 р.

Рибальство та рибництво в Україні

     Рибництво – розведення і вирощування риби та інших видів живих ресурсів у спеціально створених штучних умовах і виділених для цього рибогосподарських водних об’єктах.
   Рибництво належить до сільськогосподарського виробництва, оскільки включає всі фази технологічного процесу, у тому числі пов’язані з біологічними процесами вирощування продукції.
 У період переходу до ринкової економіки ситуація в рибному господарстві значно погіршилася. Однією з основних причин, які стримують розвиток рибництва є практика безпідставного завищення орендної плати місцевими органами влади, це призводить до згортання галузі, зменшує надходження до бюджету і ставить під загрозу її подальший розвиток.
 Удосконалення форм господарювання і власності є одним з основних напрямів здійснення аграрної реформи в цілому і рибного господарства зокрема. Особлива роль при цьому відводиться фермерським господарствам як перспективній формі організації виробництва.
   Про проблеми і досягнення у галузі рибництва можна дізнатися, ознайомившись з матеріалами виставки літератури «Рибальство та рибництво в Україні», яка діє у відділі сільськогосподарської літератури Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.

середа, 10 липня 2019 р.

110 років від дня народження відомого українського вченого Дмитренка Петра Олексійовича



    Петро Олексійович Дмитренко — агрохімік, доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки, один з основоположників агрохімії та живлення рослин в Україні.
      Народився (01(14).07.1909 року) і виріс у селі Мостище (нині — Петрівське) Козелецького р-ну Чернігівської обл. Після закінчення семирічки у 1926 р. він вступив до Козелецької сільськогосподарської профшколи. Перші кроки трудового життя Петро Дмитренко зробив на Чемерському полі Носівської дослідної станції «Розмова». У 1929 р. продовжив навчання в Київському агроінженерному інституті, після закінчення якого (1932), його залишили в аспірантурі на кафедрі загального землеробства при Українському науково-дослідному Iнституті землеробства (нині — «Iнститут землеробства Української академії аграрних наук»). З тих пір упродовж багатьох років наукова діяльність вченого була пов’язана з сільськогосподарським закладом, зокрема з лабораторією агрохімії, яку він очолював у 1948—1984 рр. і розпочалася вона з участі в складанні ґрунтово-агрохімічних карт господарств зони бурякосіяння України, охопила різні розділи агрохімії. Всі ці дослідження тісно пов’язані з потребами сільськогосподарського виробництва і спрямовані на вдосконалення системи застосування добрив у сівозмінах по зонах України. Серед питань, які досліджував Петро Дмитренко, особливо слід відмітити роботи з вивчення фосфатного режиму ґрунтів України. З різних проблем агрохімії вчений опублікував понад 240 наукових і науково-популярних праць, у тім числі чотири монографії і 2 довідники. 
     Вчений неодноразово брав участь у роботі міжнародних нарад і конгресів, присвячених питанням виробництва і застосування добрив, де його участь було відзначено дипломами, медалями, почесними грамотами, а також призначено Державну стипендію.
        Петро Олексійович Дмитренко дуже любив природу, рідну землю і завжди, ще задовго до виникнення екологічної науки, докладав чимало зусиль, щоб зберегти від забруднення довкілля. Він активно виступав проти масового використання разом з добривами вугільних відходів, і, таким чином, вдалося запобігти широкомасштабному забрудненню земель України токсичними сполуками, зокрема металами, що у високих концентраціях містилися в цих відходах.

                                                                                                               Наталія Мучка, провідний бібліотекар
                                                                                                               відділу сільськогосподарської літератури

четвер, 20 червня 2019 р.

Нові надходження

      У відділ сільськогосподарської літератури Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки надійшли нові книжки з питань сільськогосподарської науки та економічних, соціальних та екологічних факторів розвитку сільських територій.
   Аграрна наука та освіта в умовах євроінтеграції : збірник наукових праць міжнар. наук.-практ. конф. Ч. 1. (20-21 березня 2019 р., м. Кам’янець-Подільський). — Тернопіль : Крок, 2019.  366 с.
     Збірник містить наукові доповіді міжнародної науково-практичної конференції “Аграрна наука та освіта в умовах євроінтеграції” (м. Кам’янець-Подільський), яка відбулася 20-21 березня 2019 р. з актуальних технологічних, технічних, економічних, соціальних та екологічних проблем і напрямів розвитку України, інших держав та сучасного суспільства загалом. Відповідальність за зміст і достовірність публікацій несуть автори наукових доповідей. Точки зору авторів публікацій можуть не співпадати з точкою зору редколегії збірника.

     Аграрна наука та освіта в умовах євроінтеграції: збірник наукових праць міжнар. наук.-практ. конф. Ч. 2. (20-21 березня 2019 р., м. Кам’янець-Подільський).  Тернопіль : Крок, 2019. — 317 с.
     Збірник містить наукові доповіді міжнародної науково-практичної конференції “Аграрна наука та освіта в умовах євроінтеграції” (м. Кам’янець-Подільський), яка відбулася 20-21 березня 2019 р. з актуальних технологічних, технічних, економічних, соціальних та екологічних проблем і напрямів розвитку України, інших держав та сучасного суспільства загалом. Відповідальність за зміст і достовірність публікацій несуть автори наукових доповідей. Точки зору авторів публікацій можуть не співпадати з точкою зору редколегії збірника.

     Сава А. П. Регулювання розвитку сільських територій: монографія / А. П. Сава. — Тернопіль : Крок, 2018. — 367 с.
    У монографії висвітлено теоретичні та концептуальні засади регулювання розвитку сільських територій. Обгрунтовано методологічні підходи до оцінки економічних, соціальних та екологічних факторів розвитку сільських територій.        Проведено комплексний аналіз стану функціонування сільських територій та запропоновано їх типологізацію за рівнем розвитку. Обгрунтовано шляхи вдосконалення регулювання розвитку сільських територій.
Монографія розрахована на науковців та практиків аграрної економіки та управління, викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів та студентів.

четвер, 13 червня 2019 р.

Щоб бути з виноградом

     Одними з пріоритетних галузей  економіки України є виноградарство і виновиробництво.
Виноград вирощують в Україні давно. Сприятливі грунтово-кліматичні умови дозволяють вирощувати цінні сорти винограду для виробництва високоякісних виноматеріалів: марочних, столових, десертних вин та споживання культури у свіжому вигляді. Для отримання високоякісної продукції важливого значення набуває удосконалення галузевої спеціалізації виноградарства з врахуванням біологічних особливостей сортів та впливу на них біологічних факторів.
   Збільшення виробництва винограду в Україні має відбуватися, насамперед, за рахунок росту продуктивності виноградних насаджень, вдосконалення агротехніки, культивування цінних врожайних сортів, підвищення рівня механізації трудомістких процесів, покращення системи захисту від шкідників та хвороб.
   Однак виноградники України на сьогоднішній день потребують реконструкції, тобто оновлення виноградних насаджень. Але на даний час ще бракує,
насамперед, підщепного матеріалу. Головна причина недостатнього виробництва садивного матеріалу є значне скорочення за останні роки площ маточників підщепних лоз, а сортимент виноградників потребує систематичного удосконалення, щоб відповідав сучасним вимогам виробництва.
    Першочергово слід провести посадку столових сортів винограду з різними строками дозрівання, щоб населення відчувало «виноградний конвеєр» їх споживання. А також слід створити базові господарства та покласти на них обов’язки вирощування здорового підщепного та прищепного матеріалу під подальшу контрактну реалізацію їх іншим господарствам.
    Про сучасні проблеми і успіхи у виноградарстві України ви зможете дізнатися, відвідавши відділ сільськогосподарської літератури Тернопільської обласної універсальної наукової  бібліотеки, де діє виставка літератури і періодичних видань «Виноградарство в Україні».