пʼятниця, 18 жовтня 2019 р.

Вирощування слив. Вітчизняний досвід

    Красивий сад навесні, коли все навкруги буяє цвітінням, а ще кращий влітку і восени, коли під вагою плодів нагинаються гілки.
    Слива – одна з найбільш поширених плодових культур із групи кісточкових. Ця плодова культура за рахунок підбору сортів може давати урожай з початку липня до кінця жовтня. А сливи пізніх сортів можуть зберігатися в холодних умовах значний період – до двох місяців.  Ціниться вона за високі дієтичні та смакові якості плодів, у яких містяться цукри, органічні кислоти, вітаміни С, В₁, В₂, В₉,Р, РР, Е, провітаміну А (каротину), пектинових і дубильних речовин, мінеральних солей.
    Серед всіх кісточкових культур слива в Україні за площами насаджень поступається тільки яблуні. Вона добре росте і дає високі врожаї на достатньо вологих і родючих грунтах. Мало придатні для неї піщані грунти, які погано утримують вологу.
    На сьогоднішній день українськими вченими зібрано велику колекцію сортів слив, придатних для вирощування як в колективних садах так і на присадибних ділянках. Серед них: Чачакська рання, Фінікова, Президент, Городищенська синя, Кармен Блю та багато інших.
   Але яким би вдалим не був сорт, він нічого не вартий без належного догляду. Адже коли сад вчасно обрізаний, підживлений, политий, захищений від хвороб та шкідників – тоді сорти проявлять себе у всій своїй красі.


У відділі сільськогосподарської літератури Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки  діє виставка літератури «Вирощування слив. Вітчизняний досвід», на якій представлені книжки найновіших видань, статті науковців, садівників-любителів, які мають чималий досвід у вирощуванні слив, і розповідають про це читачам на сторінках різних періодичних видань.

четвер, 10 жовтня 2019 р.

Нові надходження

Сталий розвиток сільських територій : монографія / за ред. проф. Т. Зінчук, проф. Ю. Раманаускаса. — Клейпеда: вид-во Клайпедського університету; Київ «Центр учбової літератури», 2019. — 421 с.
Розглянуто і досліджено окремі аспекти формування виробничого, природного, людського, фінансового, інвестиційного капіталу в умовах глобалізаційних викликів. Розкрито позитивні риси новітніх підходів до створення сприятливих умов сільського розвитку як наслідків реформ та процесів децентралізації.
Набули поглибленого змісту питання соціально- економічних, екологічних, інноваційних змін на сільських територіях, які відбуваються на мікро- та макрорівні. Ключове місце відведено ролі і функціям об’єднаних територіальних громад як носіям прогресивних змін на сільських територіях. Світовий досвід розкриває можливості і приклади окремих країн світу щодо удосконалення політики сільського розвитку на засадах сталості. Монографія має теоретично-прикладний та методичний характер, логічно структурована за тематикою досліджень. Монографія може бути корисною для представників органів влади, членів ОТГ, підприємців, науковців, викладачів, аспірантів та студентів.

Нормативні вимоги до мікроклімату приміщень для утримання сільськогосподарських тварин та їх енергоощадне обгрунтування [текст] навч. посіб. / М. О. Захаренко, Л. В. Польовий, Л. В. Шевченко. — Київ: Центр учбової літератури, 2018. — 248 с.

Навчальний посібник підготовлений у відповідності із вимогами типової програми "Гігієна тварин" для підготовки фахівців аграрних закладів 2-4 рівнів акредитації для студентів факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва, факультету ветеринарної медицини та інших спеціальностей.
Представлені основні нормативні матеріали до мікроклімату приміщень згідно діючих Відомчих норм технологічного проектування нормативні вимоги до утримання великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней, коней, хутрових звірів, кроликів, птиці та доповнені їх енергоощадним обґрунтуванням з метою раціонального використання енергоносіїв.

Рудик С. Там три верби схилилися... [Текст] / С. Рудик. - Київ : Аграр Медіа Груп, 2014. - 648 с. : іл.
Авторський життєпис Рудика Станіслава Костянтиновича — професора, журналіста, анатома, історика, фольклориста, мандрівника, Заслуженого працівника народної освіти України, академіка АНВО України, який поїхав дорогами Європи, Африки, Середньої Азії, Кавказу, пересікав пустелі Сахара та Кара-Кум, піднімався на Памір, милувався красою Байкалу та чарівною Україною.

четвер, 26 вересня 2019 р.

Декада відкритих дверей у бібліотеці


       З 17 по 29 вересня у Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці проходить декада відкритих дверей, присвячена Всеукраїнському дню бібліотек. У цей період проводяться екскурсії бібліотекою для студентів навчальних закладів міста, перегляди літератури на різні теми, зустрічі з письменнками, науковцями, творчими людьми, спеціалістами різних галузей народного господарства.
       Наш відділ сільськогосподарської літератури підготував перегляд літератури «Науково-технічний розвиток сільського господарств України».

 Ознайомитися із статтями на дану тематику змогли студенти вузів міста і всі бажаючі користувачі нашої бібліотеки.
















вівторок, 10 вересня 2019 р.

Лісовий комплекс в умовах ринкового господарювання


У відділі сільськогосподарської літератури Тернопільської обласної універсальної бібліотеки  діє виставка літератури «Лісовий комплекс в умовах ринкового господарювання». Вона  присвячена Дню працівника лісу, що відзначається в третю неділю вересня.
Ліси України за своїм призначенням і розміщенням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та інші функції і забезпечують потреби суспільства в лісових ресурсах. Україна займає 8 місце в Європі за площею лісів та 6 місце за запасами деревини.
Лісове господарство України характеризується нині кризовим становищем: стан лісів не відповідає економічним і екологічним вимогам, площа лісів за останнє тисячоліття скоротилася більше ніж утричі, відбулося антропогенне переформування лісових ландшафтів, зниження їх природної продуктивності, збідніння біорізноманіття. Лісові насадження виснажені надмірними рубками, їх природно-захисні функції нижчі ніж потенційно можливі.
 Через відсутність інвестицій залишаються низькими темпи лісовідновлення і лісорозведення, поглибилась диспропорція між лісоресурсною базою, можливостями лісоексплуатації та лісоспоживання.  Деревина, що є основним продуктом лісогосподарських підприємств і найбільш поширеним та універсальним матеріалом, має велике значення в економіці країни і суттєво впливає на розвиток багатьох галузей: промисловості, транспорту, будівництва тощо.
Лісове господарство входить до лісопромислового комплексу, до якого належать також  деревообробна, целюлозно-паперова, лісохімічна і гідролізна промисловості. Продукція одного виробництва є сировиною для іншого. Лісозаготівельні підприємства дають деревину для лісопильних заводів. Пиломатеріали – вихідна сировина  для меблевих фабрик. Відходи лісозаготівлі і деревообробки використовують у лісохімії, а також для виробництва паливних гранул. Тому вигідно створювати лісохімічні комбінати, де послідовну обробку деревини можна поєднувати з повною переробкою відходів.
Запрошуємо відвідати нашу бібліотеку і ознайомитися з матеріалами виставки, які розповідають про проблеми лісопромислового комплексу і шляхи їх вирішення.


середа, 14 серпня 2019 р.

Чудодійний дарунок природи

    
     Бджолиний мед - ні з чим не зрівняний за харчовими та цілющими властивостями продукт, це справжнє диво природи, її великодушний дарунок. Він вміщує більшість елементів таблиці Менделєєва, насичений амінокислотами, біологічно активними сполуками, незамінний продукт харчування. 
   Мед – це перероблений бджолами квітковий нектар, солодкий сік, що виділяється нектарниками рослин. Бджола збирає нектар, збагачує своєю слиною, насиченою ферментами, в результаті чого відбувається розщеплення цукрози до фруктози та глюкози, і утворюється  мед у своїй початковій стадії. Повернувшись у вулик, бджола–збиральниця передає свою крапельку нектару бджолі–приймальниці, яка продовжує біохімічну переробку нектару, а потім складає його у комірки стільників, де відбувається дозрівання меду.
     Натуральний мед за походженням ділять на квітковий (монофлорний, поліфлорний) та квітковий з домішками паді. Якщо мед утворений з нектару однієї якось рослини, він називається монофлорний. Це липовий, гречаний, акацієвий тощо. До поліморфних (змішаних) медів належить луговий, степовий, садовий.
    Мед відрізняється один від одного за кольором та ароматом. Кожен сорт має своє забарвлення, властиве тільки йому. Мед ніколи не буває кришталево чистим, у ньому завжди є зерна пилку, частинки воску.
    У якісного меду не повинно бути процесів бродіння, розшарування та погіршення смакових властивостей. Якщо він кристалізується, то це свідчить про його натуральність. Відбувається це в різні терміни, все залежить від сорту та умов зберігання - мед мутніє, світлішає і стає густим. 
    Найкращий мед – стільниковий. Його не можна підробити, адже кожна комірка в стільнику «запечатана» воском.
   Мед може зберігатися до двох років. Головне – зберігати його за кімнатної температури, не в холодильнику. Найкраще місце для нього – там де сухо, прохолодно і нічим не пахне.
    Цей бджолиний дарунок здавна цінується людством за високі лікувальні та оздоровчі властивості.
    Мед унікальний і як медикамент, що успішно витримав тисячолітні випробування на нешкідливість. З лікувальною метою він використовувався в усі часи і всіма народами. Мед володіє бактерицидною дією, покращує обмін речовин, прискорює регенерацію тканин, діє протизапально, антиалергійно і тонізуюче. Він нормалізує діяльність шлунково-кишкового тракту, стимулює функції внутрішніх органів, попереджує склероз, активізує утворення еритроцитів, покращує живлення шкіри, нормалізує сон, стимулює захисні сили організму тощо.
    Мед не можна змішувати з гарячим чаєм, оскільки за температури вище 37°С він втрачає свої ферментативні властивості, і це вже не ліки, а просто цукор. Найкраще його запивати водою, або теплим чаєм.
    Щоб більше дізнатися про цей унікальний продукт бджільництва, запрошуємо вас відвідати відділ сільськогосподарської літератури Тернопільської обласної універсальної наукової  бібліотеки та ознайомитися з матеріалами виставки літератури під назвою «Мед – чудодійний дарунок природи», присвяченої Дню пасічника України.
                                                                                    Підготувала Юлія Шергей
                                                                                    зав. відділу сільськогосподарської 
                                                                                    літератури ТОУНБ

четвер, 8 серпня 2019 р.

День працівників ветеринарної медицини


      У 2001 році Президент України підписав Указ № 1035, яким постановив щорічне святкування Дня працівників ветеринарної медицини. З того часу кожну другу неділю серпня українські ветеринари приймають привітання. Цьогоріч День працівників ветеринарної медицини припадає на 11 серпня.
     Термін «ветеринар» походить від латиноамериканського слова і означає людину, яка робить тварину знову «працюючою». Найпопулярніші тварини, які з’являються на ветеринарному столі - наші найближчі чотириногі друзі. 
        Ветеринарна наука свідчить, що близько 61% всіх збудників хвороб у людей приходять від тварин. У певних ситуаціях у ветеринарів може бути дуже небезпечна робота. Незалежно від того, наскільки добре себе поводить та чи інша тварина, немає ніякого способу визначити, що може статися з ветеринаром у процесі його роботи. За статистикою, більш ніж половина усіх ветеринарів отримують серйозні травми при лікуванні домашніх улюбленців.
     Дбайливі айболити, друзі всіх чотирилапих, вусолапохвостих та крилатих братів наших менших, ветеринари — люди з величезним серцем і відкритою душею, в цей день хочеться побажати Вам, добрим докторам, слухняних і спокійних пацієнтів, які завжди відповідають ласкою і дають на щастя лапу!

                                                                                             Наталія Мучка, провідний бібліотекар
                                                                                             відділу сільськогосподарської літератури

субота, 13 липня 2019 р.

Рибальство та рибництво в Україні

     Рибництво – розведення і вирощування риби та інших видів живих ресурсів у спеціально створених штучних умовах і виділених для цього рибогосподарських водних об’єктах.
   Рибництво належить до сільськогосподарського виробництва, оскільки включає всі фази технологічного процесу, у тому числі пов’язані з біологічними процесами вирощування продукції.
 У період переходу до ринкової економіки ситуація в рибному господарстві значно погіршилася. Однією з основних причин, які стримують розвиток рибництва є практика безпідставного завищення орендної плати місцевими органами влади, це призводить до згортання галузі, зменшує надходження до бюджету і ставить під загрозу її подальший розвиток.
 Удосконалення форм господарювання і власності є одним з основних напрямів здійснення аграрної реформи в цілому і рибного господарства зокрема. Особлива роль при цьому відводиться фермерським господарствам як перспективній формі організації виробництва.
   Про проблеми і досягнення у галузі рибництва можна дізнатися, ознайомившись з матеріалами виставки літератури «Рибальство та рибництво в Україні», яка діє у відділі сільськогосподарської літератури Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.